Великдень в Україні

Культура України

День Воскресіння Ісуса Христа — Великдень — одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи на цю пору припадало свято весняного сонця і пробудження природи від довгого зимового сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце якось особливо світить, кажуть, сонце «грає».

Великодню передує сім тижнів Великого посту, коли суворо дотримуються заборони не лише на вживання скоромних страв, але й на всілякі розваги.

На останньому тижні Великого посту святкують Вербну неділю. Традиційно в суботу хлопчики заготовляють вербові гілочки й приносять їх до церкви. В неділю священик святить їх, і люди беруть вербу додому. По дорозі «б'ють» гілочками зустрічних, а вдома — дітей, приказуючи:

Не я б'ю — верба б'є,
За тиждень — Великдень,
Недалечко червоне яєчко.
Будь здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
А красивий, як весна!

Українці вважають вербу святим деревом, яке передає людині силу та здоров'я. Цей обряд має в основі спогад про те, як іудейський народ із гілками фінікової пальми, що називають її «єрусалимською вербою», зустрічав Ісуса Христа за шість днів до його смерті.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим, або Вербним. У ці дні очищають, прибирають усе в господарстві, в хаті, прикрашають хату витинанками, вирізаними з паперу, вивішують найкращі святкові рушники.

Найважливіший день Вербного тижня — четвер. Його називають Страсним, Чистим, або Живним. До цього дня в кожній хаті викачують, виливають з воску свічечку. Запалену на відправі в церкві свічку несуть додому в керамічних куришках. Така свічка називається страсною, громичною.

У Чистий четвер купають до схід сонця дітей, дівчата вмиваються в річках, озерах.

У Страсну п'ятницю й суботу печуть паски, розписують писанки.

Настає Великодня ніч. У церкві, прикрашеній святковими рушниками, килимами, заповненій пасками, писанками — святкова служба. Раніше недалеко від церкви у Великодню ніч запалювали вогонь. Лампадки чи свічки горять на покуті в кожній хаті. Запалюють свічки й на могилках покійних рідних.

У Великодню ніч колись не лягали спати і не роздягалися: Бог роздає щастя тим, хто не спить цілу ніч і день.

Як тільки задзвонять дзвони, люди в святковому вбранні рушають до церкви. У руках — запалені свічки, кошики з пасками, крашанками, ковбасою, салом, сіллю, сиром, маком, пшоном. Не святять лише курку, бо як народився Ісус, то саме курка начебто вигрібала немовля з ясел.

Священик святить паску, крашанки і все, що кожна господиня принесла до церкви. З освяченим поспішають додому. Увійшовши до хати із свяченою паскою на руках, переступаючи поріг, тричі промовляють: «Свята паска в хату, вся нечисть — з хати!» Сідають за святковий стіл.

Наступний день називається Поливальним понеділком. Хлопці й дівчата намагаються облити один одного водою, жартуючи та сміючись. Цей обряд символізує очищення. Святковим вважається і третій день.