Книжечка, книжка, фоліант

Гігант і мурашка

Якою ви собі уявляєте найбільшу книгу? Не намагайтесь, все одно не відгадаєте. Найбільша книга побачила світ у 1832 році в Лондоні і мала назву «Пантеон англійських героїв». Її висота 5,7 метра, ширина — 3,7 метра, розмір літер — 15 см! Щоб перегортати її сторінки, потрібна була спеціальна драбина і зусилля кількох людей.

Ну, а найменша у світі книжка «Мурашка» була надрукована порівняно недавно в Японії — в 1980 році. Це манюня розміром 1,4 на 1,4 сантиметра, а щоб її прочитати потрібна лупа.

Мудрі камені

На початку нашої ери в Китаї почали робити унікальні книжки. На високих кам'яних стелах китайські майстри викарбовували думки свого мудрого філософа Конфуція. Це робилося для того, щоб їх могли читати одразу тисячі людей. Аби набратися мудрості, біля цих кам'яних книжок збиралися сотні китайців, які спеціально приходили з різних куточків країни.

Протипожежні книжки

Коли ассирійський цар Ашшурбаніпал наказав створити бібліотеку з глиняних табличок, придворні, перешіптуючись, жартували над царем. Щоб перевезти таку бібліотеку в інше приміщення, знадобилося б кілька караванів верблюдів. Аж ось трапилось лихо: палац царя охопила пожежа. Згоріло все, але на превелику радість царя неушкодженою залишилась тільки його глиняна бібліотека. Вона збереглася й донині.

Як втекла «Одіссея»

У Давньому Римі жив собі багатій, котрий не вмів, та й не хотів учитися читати. «Навіщо самому читати, коли в мене є раби!» — зухвало казав він. Ледачий багатій примусив вивчати рабів свої улюблені книжки напам'ять. Одного раба він називав «Одіссея», бо той вивчив книгу Гомера напам'ять, другого — «Енеїдою» Вергілія. Ось така у нього вийшла жива бібліотека. Щовечора слухав він ті живі книжки. Та раптом почув погану звістку — раб утік і залишив по собі господарю напис на восковій табличці: «Або навчись читати, або шукай собі іншого Одіссея, дурний Циклопе».

Читачі-забудьки

Кожний з вас пам'ятає про те, що книжки в бібліотеку треба повертати вчасно. Але бувають суперзабудькуваті читачі. Наприклад, у 1975 році в бібліотеку Лондона була повернута книжка «Вчіться вишивати». Читачка так нею захопилася, що протримала її аж 43 роки. А от у «Книгу рекордів Гіннеса» потрапило прізвище читачки бібліотеки Кембриджа. Узяту нею книжку повернули її нащадки аж через 300 років! Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи!