| 
                
                    | 
    
        | Вірші про зиму |  
        | Автор: Леся Українка |  
        | Літо краснеє минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна... шкода волі! Діти нудяться в хатині. Нудять, нарікають: «І нащо зима та люта? — Все вони питають.— Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі квіти... Десь зима та не скінчиться!» Нарікають діти. Ждіте, ждіте, любі діти! Літо знов прилине, Прийде мила годинонька, Як зима та згине; І заквітне наше поле, І зазеленіє, — Знов його весна прекрасна Квіточками вкриє. 
 |  
    
        | Вірші про зиму |  
        | Автор:  Леонід Горлач |  
        | Ходить грудень по грудках, носить короб у руках. Сам од хуги крижаніє, сніг на землю хрустко сіє. Мерзло слова проказує, мов замети зав’язує: — Кожній балці та долині — по м’якій пухкій перині, в узголів’я — чагарі, щоб водились снігурі. І на схили гір сніжата — хай видзвонюють санчата, сани, лижі та ґринджоли від домівок аж до школи. Сію, вію, повіваю, рідну землю сповиваю... Ходить грудень по грудках, носить короб у руках. А назустріч звіддалік поспішає Новий рік. |  
    
        |             Білявий день втомився і притих... |  
    
        | Вірші про зиму |  
        | Автор: Павло Филипович |  
        | Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних, Недовгий час спиняється у них, Поломеніє пізньою красою, Немов на обрій зводить за собою Примари мрій криваво-золотих. І дня нема. Та променисто-ніжний На ясне небо, на простір надсніжний Розлився світ і не пускає тьми; Лиш місяць срібний тихше і смутніше Ті ж візерунки темно-сині пише На білих шатах пишної зими. |  
    
        | Вірші про зиму |  
        | Автор:  Ірина Жиленко |  
        |   Донечко, з добрим ранком! Глянь за вікно, маленька. Котик на нашім ґанку З чорного став біленьким. Сніг йому в очі диха, Котик кумедно чмиха. Вуха сховавши в іній, Диба трамвайчик синій. З неба летять троянди — Щічки дітей квітчають. Мама прасує: банти, Поки співає чайник. Тато вмиває доню. Доня сміється: «Тату! Треба купити поні — В саночки запрягати». Сонце прийшло до ґанку, Котику в очі диха... Донечко, з добрим ранком! Донечко, з першим снігом! |  
    
        | Вірші про зиму |  
        | Автор: Дмитро Мегелик |  
        | Сніговиця замела Всі дороги до села, Всі дороги і мости — Ні проїхать, ні пройти. Лиш гудуть стовпи кругом Та антени над селом. Це вони несуть до хат Телефільми для малят. Ще несуть казки, пісні, І цікаві, і смішні. Сніговиця до села Їм шляхи не замела. 
 |  |  | 
    
        | << Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 Наступна > Кінець >> | 
    
        | Сторінка 1 з 8 | 
    
        | 
                Powered by Joomla!1.5 Multicategories
             |