Міжнародний день дитячої книги

«Дайте вашим дітям книги — і ви дасте їм крила» Є. Лепман, засновниця Міжнародної ради з дитячої книги.

2 квітня, ось уже понад 50 років, світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. Саме в цей день 1805 року народився славетний казкар Г. Х. Андерсен – автор улюблених мільйонами казок «Снігова королева», «Дикі лебеді», «Гидке каченя».

В цей день найкращі дитячі письменники і ілюстратори нагороджуються Міжнародною премією імені Г.К. Андерсена, яку запровадили з ініціативи Елла Лепман. Нагороду почали видавати ще в половині 20-го століття, а вручаються вони на з'їздах Міжнародної ради з дитячої книги.

Українські письменники та ілюстратори, нагороджені премією Г.К.Андерсена:

• Першим вітчизняним переможцем став у 1974 р. Богдан Чалий за фантастичні пригоди свого чарівного Барвінка з поеми-казки «Барвінок і Весна».
• Другим же українцем, який потрапив до заповітного списку 1979 року, пощастило стати Всеволоду Нестайку за його пригодницький роман «Тореадори з Васюківки».
• Євген Білоусов. Оповідання про маленьку Копійку та велику Гривню (2002)
• Наталія Музиченко, ілюстрації до книги "Казка про красуню і злу бабу"(2000)
• Галина Малик, Кость Лавро (2022)

Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято книги, дитинства та магії казки.

Як залучити дітей до читання:

Культура читання закладається в перші роки життя. Як правильно ввести малечу в казковий світ книжок? Декілька порад батькам від психологів та книгознавців для найменших читачів.

Книжки-картонки

Книжки-картонки – саме те, що треба для найменшеньких читачів. Взаємодіяти з такими виданнями дитина може вже від перших місяців життя. Ці книжки надруковані на цупкому картоні, який, якщо дотримані всі вимоги друку, можна облизувати, жувати і не боятися заплямувати.

На першому році життя для дитини це буде радше іграшка, аніж книжка. Однак з часом картонки зроблять свою справу.

По-перше, книжка як така більше не буде чимось чужим і незнайомим для малечі та стане невід'ємною частиною її буднів – а це вже добрий старт для виховання маленького читайлика.

По-друге, у дитини закріпиться уявлення, що книжка – це яскраво, дотепно і цікаво, а не нудно, як часом може здаватися дітям старшого віку. По-третє, у легкій і ненав'язливій формі книжка-картинка прочинить дитині двері до світу знань.

Як читати:

• від перших місяців життя;
• дітям – пробуючи на зуб і затираючи картонку до дір;
• батькам – імітуючи тварин, читаючи за ролями різними голосами;
• обкладаючи виданнями всю дитячу кімнату, щоби книжка потрапляла під маленьку руку так само часто, як й іграшка;
• не нав'язуючи, однак всіляко зацікавлюючи дитину, розважаючись, дізнаватися щось нове.

Книжки-картинки

Перше і найважливіше, що варто знати про книжки-картинки, – те, що це не просто видання з ілюстраціями. Це книжки, де текст та ілюстрації перебувають в особливій єдності й не віддільні одне від одного. І навіть більше, візуальний ряд тут є визначальним, що й відрізняє їх від класичних дитячих видань з ілюстраціями. У книжках-картинках маленькі читачі мають змогу сприймати інформацію не лише з тексту, але й з візуальної частини, яка доповнює, поглиблює, уточнює чи взагалі надає нових сенсів і трактувань словам. Різновидів книжок-картинок існує чимало – від абеток, лічилок, білінгв до науково-пізнавальних і безсловесних книжок-картинок. З допомогою таких книжок можна ненав'язливо проговорити з дитиною складні теми (навіть такі, як війна, втрата чи смерть), сформувати навички сприйняття і критичного мислення, розвити візуальну грамотність й відчуття прекрасного. Причому починати знайомитися з такими книжками можна вже від 2 років.

Як читати:

• разом з малечею, адже дорослі тут – незамінні провідники дитини у світ тексту і картинок, інтерпретатори, вчителі й друзі одночасно;
• ознайомитися з текстом, тоді зосередитися на ілюстраціях, відчути їхній настрій, запитати в дитини, чи до вподоби їй ті чи інші кольори, форми тощо;
• обговорити сюжет, емоції, відчуття дитини як від прочитаного/почутого (текст), так і від побаченого (ілюстрації);
• відшукати, що нового «розповідають» картинки, чого не було в тексті;
• вийти «за межі» сторінок: книжки-картинки можуть стати приводом для довірливих розмов з дитиною на теми, які зацікавили, схвилювали її чи залишилися незрозумілими після прочитання.

Віммельбухи

У перекладі з німецької wimmelbuch – «книжка, що миготить». Це великі за розміром книжки (переважно без тексту), кожен розворот яких переповнений сотнями чи навіть тисячами предметів і героїв. А тому роздивлятися такі книжки можна не те що годинами – днями.

Віммельбухи можуть супроводжувати дитину від перших місяців життя і до перших років у школі. Адже вони – ідеальний варіант для малечі, яка лише починає відкривати для себе світ текстових книжок (а може, взагалі лише вчиться ходити). Поєднуючи формат книжки з елементами гри, віммельбухи просто незамінні у психологічному та розумовому розвитку дошкільнят. Тільки уявіть собі, що одна книжка-розглядалка здатна тренувати пам'ять, розвивати мовлення, уяву, збагачувати лексичний запас, формувати навички критичного й логічного мислення... і просто зайняти та розважити дитину на годину чи й більше.

Як читати:

• називати ті чи інші об'єкти і просити дитину відшукати їх на сторінці або ж навпаки – вказувати на певні предмети та просити назвати їх;
• запропонувати відшукати на кожному розвороті одну й ту ж деталь чи простежити за героєм від розвороту до розвороту;
• роздивитися одну зі сценок, представлених на розвороті, обговорити, що роблять герої, як одягнені тощо, тоді згорнути віммельбух і попросити малечу розказати, що запам'ятала;
• вигадати власну історію про героїв віммельбуха;
• імітувати рухи персонажів (стрибки, біг, гра в м'яча і т. д.), адже герої віммельбухів майже завжди знаходяться в русі.