«Тravel-KAZKОЮ»: « Невгамовний Лис Микита»

27 серпня центральна бібліотека для дітей проводила «Тravel-KAZKОЮ» « Невгамовний Лис Микита» на Вічевому майдані міста та у бібліотеці.

Безліч яскравих емоцій було на всіх локаціях Лиса Микити, а їх було чимало: маски, вікторина, літературна гра, майстер-клас «Лис Микита», кросворд, виставка книг про Лиса Микиту різних видань.

Невгамовний Лис Микита завітав до івано-франківських дітлахів і наробив багато гаміру і веселощів. Хто ж він, цей дивовижний герой? Його повне ім'я – Лис Микита Остромисл. Вік – молодий:) Хоча його знають матусі й тати, бабусі й дідусі. Та й їхні батьки, напевно, чули про цього спритного героя.

Лис Микита відомий багатьом із нас ще з дитинства. Він — персонаж казок Івана Франка «Лис Микита», «Фарбований лис» (збірник «Коли ще звірі говорили»), сатиричного вірша «Звірячий парламент» та інших.

• Який він?

Хитрий, відважний, дотепний, хазяйновитий, капосний, красномовний, розсудливий, трошки шахрайський, вміє поглузувати з ворогів та безоглядно дошкуляє їм різними капостями!

Він глузував з мисливців, оминав усі пастки, ніколи не вертав з полювання з порожніми руками, полюбляв вихвалятись, вважав, що для нього нема нічого неможливого, ставився зверхньо до оточуючих.

Нас приваблює його хоробрість і винахідливість, спритність і терплячість, спостережливість та обережність, мудрість. Ми потішаємося з його хвалькуватості, брехливості, лицемірства. Нас дратує його несправедливість і гордість.

Тож ми, читачі, разом з Франковим Лисом Микитою вчимося набувати хорошого, а негативного – позбуватися. Лис Микита – ненав'язливий і яскравий, веселий і хитруватий, гарний приклад для наслідування.

• Лис Микита родом з Галичини

А Ви знали, що події у поемі-казці «Лис Микита» І. Франка відбуваються... в Галичині?

Герой віршованих казок отримав ім'я «з часів, коли ще звірі говорили», а Іван Франко надав йому української національної подоби. У Франковій поемі Лис Микита походить із карпатських країв, з Бойківщини.

У творі згадуються реальні українські географічні назви: містечко Магерів, гірський хребет Чорногора, річка Черемош, гора Говерла. Двір царя Лева знаходиться у Львові.

А Лис Микита вважає себе підгірцем (вихідцем із Підгір'я), хоч і мешкає у Лисовичах. Село з такою назвою є у Стрийському районі на Львівщині, а поруч зі Львовом розташовано село Лисиничі, де часто любив бувати Франко зі своїми дітьми.

"Лис Микита" – це переклад, і в той же час ориґінальна, наскрізь національна авторська переробка історії про лиса з різних літературно-фольклорних джерел. "Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий позичений малюнок накладав наші руські кольори. Дослівно я не перекладав нізвідки ані одного рядка", – писав Іван Франко.

• Коротко про Лиса Микиту

Микита походить із бойків і мешкає десь на заході України. Його можна схарактеризувати як розсудливого, господарського, запасливого, а також відважного, хитрого, підступного та шахраюватого персонажа, схильного поглузувати з ворогів, безоглядно дошкуляючи їм різними капостями. Він переконаний сім'янин і дуже любить своїх дружину і дітей. Обмовлений недоброзичливцями, він змушений податися до Львова на царський суд. Але Лис всіляко зволікає виконати цей грізний виклик, обдурюючи та заманюючи царських посланців у хитромудрі пастки. Врешті, прибувши на суд, Лис Микита, вміло граючи на царських почуттях, звинувачує своїх недругів у змові та викручується від покарання, пообіцявши цареві «скарб царя Гороха». На якийсь час його рятує красномовство і його талант публічного оратора. Коли його хитрощі виходять на яв, він вступає у двобій з головним суперником — Вовком Неситим і перемагає його не так силою, як підступністю.

В іншій казці він хитрістю добивається великих посад і почестей, але, викривши себе, гине, розтерзаний розгніваним натовпом.

• Промовисті імена Франкових героїв

Поміркуймо! Чому саме так Іван Франко назвав героїв своєї казки

Лис Микита, а точніше – Лис Микита Остромисл. Микита в перекладі з грецької означає - переможець. Він, і справді, з усіх скрутних ситуацій виходить переможцем. У народі власне ім'я "Микита" часто вживається як позначення хитромудрої людини, крутія, брехуна. У "Словнику української мови" навіть фіксується дієслово від іменника Микита – микитити, що значить "міркувати, метикувати"

Вовк - Неситий, Медвідь - Бурмило, Кіт -Мурлико, Заєць – Яцем, Цап Базилій, що походить від клички овець і кіз "базь, базь, базь!", Борсук Бабай, Лисенята Міцько й Міна діти Лиса Микити. Цікаво! Іван Франко жартома саме так називав і власних дітей - Петра й Анну.

Такі назви, в основі яких лежить найхарактерніша ознака вдачі персонажа, мають звірі і в українському народному тваринному епосі.

• Казка про звірів та не тільки...

Звірі є схожими на людей: живуть суспільно-політичним життям, займають певні посади (цар, губернатор, канцлер, мировий суддя), перебувають у родинних стосунках один з одним, ходять у гості, судяться, сваряться і миряться, плачуть і сміються, люблять і ненавидять.

Тож і дорослі, і малі читаємо Івана Франка "Лис Микита"! Може, десь побачимо і себе?!