«Діти, які ніколи...»: хвилина пам'яті

Україна охоплена війною. Реальною. Жахливою. Страшною.

Гинуть наші воїни-герої, гинуть мирні люди, гинуть діти. Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, збережемо світлу пам'ять про кожну дитину, кожну людину!

4 червня Україна вшановує пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Центральна бібліотека для дітей згадувала трагічні події хвилиною пам'яті «Діти, які ніколи....».

631 ім'я не прозвучить уже НІКОЛИ. Це не цифра. Це 631 втрачене життя, це 631 раз вбите майбутнє, це 631 раз страшний, невимовний біль.

2502 тіла дітей України не будуть такими, як раніше, НІКОЛИ.

Усі душі дітей України не будуть повністю відновлені НІКОЛИ.

Росія вчиняє численні злочини проти дітей України: вбивства та каліцтва дітей; вербування і використання дітей; зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей; напади на школи, лікарні; викрадення дітей; відмова в доступі до гуманітарної допомоги. Росія воює з най незахищеними мешканцями, навмисно розстрілюючи евакуаційні автомобілі з надписом «Діти»; здійснюючи напади на дитячі садочки, школи, заклади позашкільного дозвілля, поліклініки, лікарні, медичний транспорт.

Не пробачимо! Кожний росіянин, від рук якого постраждала українська дитина, буде покараний!

Книжково-ілюстративна виставка «Діти, які ніколи...» представлена книжками про війну. Про страшні військові події не хочеться говорити, але про них не можна й мовчати. «Що таке війна, хто такий ворог, коли вже буде перемога», - такі питання сталять діти дорослим. Наші письменники змогли знайти відповіді на ці запитання так, щоб не завдати маленьким читачам психологічної травми, але доступно розповісти про події останніх років. Добрі персонажі добрих казок з війни Дари Корній «Пасіка «Україна» - бджоли, гуси, лис, повітряний змій, бабай із Чорнобаївки – пліч-о-пліч із людьми відстоюють своє майбутнє. Тетяна Винник книгою «Місто на вікні» проговорює із читачами досвід і почуття дитини, яка стала очевидцем трагічних подій. Олег Михайлов у книзі «Жираф Монс» розповів страшну історію із Харкова, але з надією на щасливий фінал!

Дитячі книги про війну, що представлені на виставці, надихають своєю сміливістю, мудрістю, стійкістю, відданістю. А головне – вони дають надію на світле майбутнє. Вони малюють «місто, у якому немає місця війні»!

Діти долучилися до хвилини пам'яті «Діти, які ніколи...», висловлювали свої емоції, роздуми, слова співчуття на дзвіночках пам'яті та прикріплювали їх до дошки.

Хвилина пам'яті «Діти, які ніколи...» була щемкою. Діти проявляли різні емоції: злість, страх, тривогу, розпач, безсилля, коли згадували трагічні моменти. Але сонце, віра в щасливе майбутнє і любов до близьких перемагали!