«Крути. Їх бій триває»: Кінопоказ - дискусія

«Душу – Богу, тіло – Україні, честь - собі»

29 січня Україна вшановує подвиг юних Героїв, що полягли під станцією Крути, захищаючи нашу державу в далекому 1918 році. Молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки віддали власне життя за незалежність України. 

Це героїчна й водночас трагічна подія, яка вписала ще одну героїчну сторінку в історію українських визвольних змагань, яка продемонструвала пробудження українців, усвідомлення свого права жити на власній землі та святого обов'язку боронити її.

Події більш як столітньої давнини ідентичні реаліям сьогодення, коли український народ знову змушений на полі бою виборювати та захищати свою незалежність. Серед Героїв сьогодення, як і 100 років тому, багато молоді: вчорашні студенти, школярі, представники різних професій. Вони покинули свою справу, щоб відстояти Україну!Тож бій крутянських героїв триває, їм на зміну прийшла молодь ХХІ століття, яка обов'язково завершить його перемогою!

Спом'янімо в пісні славу Крутів, найсвятіше з наших бойовищ!

Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє. Підіймімо наші душі ввиш!

Крути! Крути! Це за батьківщину стати муром, шанцем душ і тіл.

Крути! Крути! Мужньо, воєдино прямувати в найсвятішу ціль.

Крути! Крути! Час розплати близько, вже червоний ворог кари жде.

Крути! Крути! Вічне бойовисько за майбутній, за світліший день.

Крути! Крути! Мужність і посвята, вірність, що міцніша понад смерть.

Крути! Крути! Горда і завзята кличе пісня і веде вперед!

"КРУТЯНСЬКА ПІСНЯ" Богдан-Ігор Антонич, 1937

Міфи про Крути: історична довідка, яка спростовує їх

Коли більшовики окупували Україну, то наказали зруйнувати поховання на Аскольдовій могилі, щоб стерти будь-які спогади про героїв Крут. Бо для Кремля болючий сам факт, що наші хлопці під Крутами надавали по зубах російській армії Муравйова. І для того, щоб нівелювати цей успіх, пропаганда вигадала два міфи:

Міф І: Нібито нещасних, ненавчених, неозброєних студентів українська влада кинула на загибель проти сильнішого ворога. Правда: Позиції в окопах зайняли тільки ті бійці, які мали необхідний досвід. Недосвідчені студенти були в резерві, на безпечних позиціях.

Міф ІІ: Нібито всі вони загинули. Правда: Усього в бою під Крутами загинуло до 200 осіб, решта 400 – залишилися живі!

Що ж насправді відбулося під Крутами і чому російська пропаганда намагалася перетворити в свідомості українців успішну операцію на трагедію?

Яке завдання стояло перед учасниками бою під Крутами?

У січні 1918 року більшовики швидко окупували частину України. А на сході створили навіть фейкову ДНР – сепаратистську «Донецько-Криворізьку республіку», яка нібито повстала проти «київської хунти». Як бачимо, за сто років їхні методи не змінилися. Забиваючи населенню голову страшною пропагандою, росіяни просувалися в напрямку до Києва. І вже були за 120 км від столиці. Біля станції Крути.

Війська УНР билися на інших напрямках, не вистачало часу й сил, щоб прикрити цей. Тому влада приймає єдине можливе в тих умовах рішення – звернутися по допомогу добровольців.

Кожен, хто хотів захистити країну, міг записатися добровольцем і вирушити до Крут. Першими відгукнулися київські студенти. Вони організували курінь Січових стрільців.

Курінь налічував 116 осіб. Підготовка тривала 7 днів: їх навчили поводитися зі зброєю, дали ази ведення бою.

28 січня 1918 року добровольці вирушили до Крут. Там на них чекали бійці Юнацької військової школи ім.Б.Хмельницького, які вже мали досвід ведення боїв проти більшовиків. Це були добре підготовлені хлопці (близько 400). Саме вони стали основною силою в бою під Крутами. А командував ними (й усім боєм) Аверкій Гончаренко, який пройшов Першу світову війну.

Ворог, проти якого виступили хлопці, вдесятеро переважав за чисельністю. Тому ніхто не ставив перед нашими воїнами фантастичних завдань. Основне завдання – на один-єдиний день затримати ворога. Бо саме в цей час влада УНР укладала угоду з європейськими державами про надання військової допомоги (знову паралелі з сьогоденням!). У тих переговорах від імені Росії брав участь Лев Троцький і переконував європейців, щоб не допомагали українцям. Мовляв, це «нєсостоявшеєся государство», і Росія нібито ось-ось захопить Київ.

Тому велика надія України була на воїнів під Крутами!

Чи виконали хлопці бойове завдання? Так, навіть перевиконали! Мали затримати ворога на один день, натомість вибили його з активних боїв майже на тиждень.

Хто з учасників бою дожив до незалежності

Матвій Данилюк – дожив до Незалежності. Його правнук загинув у 2014 році під Іловайськом.

Юрій Вороний – став хірургом і в 1933 році – провів першу у світі операцію з пересадки нирки людині.

Пропонуємо подивитися фільм «Крути. 100 років битви» з подальшими роздумами чи обговоренням побаченого.

Про фільм

«Крути. 100 років битви»: автор Ольга Мовчан, продюсер та ідейний натхненник Вахтанг Кіпіані

У цьому фільмі дуже добре поєднуються цитати зі спогадів учасників битви, часткова реконструкція подій, розмови з нащадками учасників, які дають «родинну пам'ять» про події, короткі інтерв'ю з фаховими істориками. І що найголовніше, фільм, не применшуючи подвигу чи пам'яті про Крути, завершується саме історією перемоги — конкретними прикладами того, як герої, що вижили, продовжили боротьбу за незалежність України і як результат бою вплинув на зовнішньополітичне становище тогочасної УНР.

Листки із запитаннями для обговорення

• Чому в Києві у січні 1918 року панував розгардіяш та безлад? У чому це проявлялося?
• Як виник міф про «300 загиблих студентів». З якою іншою історичною битвою його найчастіше порівнюють?
• Прокоментуйте уривок зі спогадів М. Муравйова. У чому він звинувачує киян? Спрогнозуйте результати таких його закликів. Як можна визначити характер М. Муравйова із цього фрагмента?
• Чому не можна було говорити про дядька — учасника бою під Крутами? Чим це могло загрожувати?
• Яку річ уперше у світі здійснив Юрій Вороний — учасник бою під Крутами, який вижив? У якому році це відбулося?
• Як думаєте, чому з полонених юнаків так жорстоко знущалися? Наскільки можна довіряти цим свідченням?
• Прокоментуйте такі слова Михайла Грушевського: «Велике щастя загинути так у боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними замішаними у собі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи...» Про яку проблему тогочасної дійсності він говорить?
• Чому, на вашу думку, люди зголошувались воювати за незалежність України? Яка роль сім'ї та навчальних закладів у становленні особистості?

Цікаво знати: Про Крутянський піст

• У 1931 році, до 13-ї річниці бою під Крутами, в пам'ять про полеглих Героїв відбулось одноденне голодування львівських студентів. Наступного року до цієї акції приєднались міста та села Галичини, а також українські студенти, що проживали за кордоном.
• До 1939 року студенти та учні старших класів українських шкіл щорічно проводили голодування і заощадження в такий спосіб гроші передавали в бойовий фонд українського визвольного руху.
• Бажаючи відновити цю традицію група ініціативних людей, у 2008 році оголосила відновлення одноденного «крутянського посту». Того року до акції приєдналось 43 особи. Наступного, 2009, ініціатива збільшилась у 5 разів (202 особи).
• Вдягни 29 січня вишиванку і оздоб її жовто-синьою чи червоно-чорною стрічкою. Проведи цей день у духоній єдності з Крутянськими героями - дотримуйся суворого посту, слухай лише українську музику, спілкуйся лише українською. Будь гідним Їх Чину.