«Диво калинове» Дмитра Білоуса: до 105-річчя від Дня народження поета |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека | |||
оберігати її красу та чистоту. Ці збірки неймовірно душевні, рідні і близки кожному українцеві. Щоб так написати треба було знати характер народу, його історію, культуру, побут, звичаї. Дмитро Білоус і знав, і любив. Вірний син України Дмитро Білоус до останнього дня свого життя оспівував українську мову та ревно відстоював право на життя рідної мови, в якій живе вічний код нації і б'ється її гаряче серце. Це була його місія – велика, благородна й конче потрібна – вчити любити рідний край, знати, відчувати багатство і красу нашого «дива калинового» - рідної мови та прадавні свята! « Ангелом Білим він жив на цьому світі і Ангелом Білим полинула його душа на той світ...» Я. Гоян В 105-річчя від Дня народження Дмитра Білоуса нехай звучать його вірші патріотичні, жартівливі, гумористичні! Нехай діти грають у слова, розгадуючи цікаві шаради, загадки, які склав для них Дмитро Білоус! Нехай його чарічне слово звучить, надихаючи, підтримуючи, звеселяючи і розважаючи! Більше про життя та творчість Дмитра Білоуса читайте на сторінках сайту Цікаве про письменника Фронтовик. Під час Другої світової війни Дмитро Білоус брав участь у бойових діях як офіцер. Він отримав кілька бойових нагород, зокрема орден Вітчизняної війни І ступеня. Літературознавець. Дмитро Білоус займався літературознавчими дослідженнями. Він досліджував історію української літератури, особливо періоду Бароко та Козацької доби, виявляв маловідомі імена та твори. Перекладач. Білоус перекладав твори з багатьох мов, зокрема польської, болгарської, білоруської та інших. Він створив понад 200 перекладів творів українських і зарубіжних авторів. Майстер перекладацької справи. Турбуючись про збагачення репертуару театрів України, поет здійснив переклади творів Вільяма Шекспіра, Лопе де Веги, П'єра Кальдерона, Жана Оффенбаха, Івана Базова,Яна Райніса. Популяризатор української мови. Дмитро Білоус активно популяризував українську мову через свої книги, статті та виступи. Особливо відомий його збірник "Диво калинове", що пропагує красу та багатство української мови. Попри культівсько-застійне глухоліття, попри будь-які кон'юнктурні перепади він завжди безхитрісно й цілеспрямовано служив рідному українському Слову. Одна зі збірок поета так і називалася – «Обережно: слово!». Крадькома щезали українські школи, якось несподівано упали тиражі українських видань. Мабуть, у ту пору такі люди, як Дмитро Білоус, видавалися багатьом філологічними диваками, надокучливими фанатиками. Неперевершений радіоведучий. Радіопередачі «Слово про Слово» та «Диво калинове», які у 1980-х роках минулого сторіччя протягом восьми років вів Дмитро Григорович, і у яких вчив юних і дорослих слухачів відчувати, розуміти і знати рідну українську мову, збирали біля приймачів багато слухачів. Адже, як сказав поет Б. Олійник, «сам знав слово не тільки на графіку, а й на звук, на смак, на вагу». Ті передачі у захопленні слухала вся Україна і вчилася любові до рідної мови. Літературні відзнаки. У 1990 році Дмитро Білоус був удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка за збірку "Диво калинове". Багатство ритміки. Поет дуже тонко проникає в тему, відповідно підбираючи до неї ритмічний ключ. Тому різні віршовані розміри в нього звучать невимушено, природно. Навіть один із найскладніших розмірів дактиль, який взагалі притаманний творчій манері Білоуса, відзначається простотою і легкістю. Автор поетичних фразеологізмів. Дмитро Білоус часто використовував оригінальні фразеологізми та крилаті вислови у своїй поезії, які стали народними афоризмами. Молодий душею, Дмитро Білоус увесь поривався у вир творчості і громадської діяльності. Він був ходячою енциклопедією, живим словником розгаданих приказок і прислів'їв, крилатих висловів, загадкових назв населених пунктів. «Диво калинове». Поет видає збірку віршів для дітей молодшого і середнього шкільного віку «Диво калинове». Тираж у 108 тисяч примірників миттєво щез із полиць книгарень. Книжка стала справжнім помічником учителям-словесникам. Вона образною поетичною формою пробуджує інтерес юних читачів до «механіки», структури нашої мови, до її таємничих глибин. Ні, автор аніскільки не прагне вивищити свою мову за рахунок інших. Навпаки, він шанує багатство, своєрідність будь-якої мови. Йдеться ж бо про моральний обов'язок не забувати, знати материнську мову, а коли ширше брати — про необхідність кожному нести у своїй душі святе почуття любові і шани до рідної землі та її історії. Його творчий шлях тривав до останніх днів. Дмитро Білоус продовжував писати і виступати перед громадськістю до самої смерті в 2004 році. Вислови Дмитра Білоуса про мову, про сенс життя
|
«Тепер, або ніколи, Рікко» Майкен Нюлунд |
|
Детальніше... |
|
|
|