«Ліна Костенко - поетеса епохи»: до 95-річчя Ліни Костенко

«Бо пам'ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!» Л. Костенко

19 березня виповнюється 95 років від дня народження Ліни Василівни Костенко, української поетеси, письменниці нашої епохи. Вона є однією з найважливіших і найвизначніших постатей в історії української літератури. Її творчість втілює в собі дух свободи, правди і національної гідності, а її поезії і проза є невід'ємною частиною культурного спадку українського народу. В її безкомпромісних і неповторних поезіях простежується уся наша історія, а читач відчує, скільки болю і скільки мучеників було на цій українській землі!

«Українці – це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулися амнезія історичної пам'яті і якісні втрати самого національного генотипу», - цими словами звертається Ліна Костенко до кожного з нас, будить в нас історичну пам'ять, закликає ніколи не забувати про свою українськість. Слова Ліни Костенко пронизані пекучим болем і великою любов'ю до України. Вони і сьогодні на часі.

Для Ліни Костенко ніколи не існувало морального роздоріжжя. Тільки за правдою – хай там що. Творчість її – це історія України, її культура, інтелект, безкомпромісність, таїна людського буття. Це приклад шляхетного служіння літературі. Її поезії захоплюють та примушують зупинитися, замислитися, знаходять відгук у серці й назавжди залишаються в душі.

Ліну Костенко ми любимо за філософський погляд на світ, за увагу до краси природи та глибоке розкриття теми людських стосунків і пошуку власного шляху. Її поезії влучні та актуальні, рядки з них цитуються у різних життєвих ситуаціях. Збірки її поезій не затримуються на бібліотечних поличках!

Сьогодні Ліна Костенко продовжує писати — працює над новою книжкою, в якій постане «і сподівана, і несподівана».

А ще закриває мільйонні збори на армію та слідкує за всіма новинами в мережі.

Коли Київ обстрілювали ракетами і дронами, Ліна Костенко продовжувала писати. В укриття не спускалась. "Уявіть собі, я писала... Перший місяць, правда не дуже писалося. Перший місяць — весь час слідкувала за кожним кроком, нюансом цієї війни, а потім взяла себе в руки і почала писати, писати і все."

Найпопулярнішим сучасним виданням віршів Ліни Костенко стала книга «Триста поезій. Вибране», до якої увійшли символічні твори з різних періодів її творчості.

Центральна бібліотека для дітей презентувала книжково-ілюстративну виставку «Ліна Костенко - поетеса епохи»: до 95-річчя письменниці. На виставці представлені прозові та поетичні твори Ліни Костенко, біографія та вислови письменниці про Україну, про мову, про сенс життя, про красу і кохання. 

Приходьте! Насолодитися словом, поринути у роздуми, висловити свої думки, продекламувати улюблені рядки! Завжді раді відвідувачам!

Коротко: з біографії

• Ліна Василівна Костенко — українська поетеса, прозаїк, есеїстка, громадська діячка, одна з найвизначніших постатей української літератури XX–XXI століття, активна учасниця дисидентського руху 1960-х років.
• Життєве і творче кредо Ліни Костенко в її поезіях: «Я вибрала Долю собі сама», «Моя свобода завжди при мені», «Поети – це біографи народу», «Поезія – це завжди неповторність».
• Лін Костенко народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Із ранніх літ батьки прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.
• На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі. У 1936 він був засуджений на 10 років таборів як «ворог народу».
• 1936 році родина переїхала до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Після закінчення середньої школи Ліна Костенко навчалася в Київському педагогічному інституті. Потім - у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила з відзнакою 1956 року.
• Шістдесятництво: Ліна Костенко увійшла до плеяди молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років ХХ ст., брала участь у дисидентському русі. Сміливість та прямота висловлювань, нескореність перед тоталітаризмом - це громадянська позиція Ліни Костенко
• 1965 — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників із пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення. Травень 1966— у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М. Косіва і Б. Гориня.
• 1968 — написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім'я Л. Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».
• 1973 - потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
• На поезії Ліни Костенко створено 35 пісень

Ліну Костенко називають совістю нації, царівною української поезії. І це не просто пишні слова. Слухаємо!

"І все на світі треба пережити"

«Життя іде і все без коректур» Ліна Костенко

«Страшні слова, коли вони мовчать" 

"Крила"