Загадковий український письменник – Майк Йогансен: до 130-річчя від дня народження

Критика називала його «філологом поезії», «ювеліром форми», поетом «розсудливого інтелектуалізму».

28 жовтня - 130 років від дня народження Майка (Михайла Гервасійовича) Йогансена (1895–1937), українського письменника, а ще - поета, прозаїка, перекладача, філолога, поліглота, гумориста, мандрівника.

Свідок сталінського терору. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ. Один із Розстріляного відродження.

Писав про себе так: "І у віршах своїх, і в прозі, і в теоретичних статтях неуклінно старався підняти українське слово до європейського рівня. Не дбав за гроші і не дбав за славу, і не шукав дешевих ефектів".

«З Майком можна було говорити день і ніч», – писав письменник і журналіст Юрій Смолич. А той, хто із ним познайомився, хотів його бачити і слухати ще і ще.

Йогансен передчував свою долю і написав про це:

«...оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Гесіодом, Гейне і Сервантесом. Але я буду з ними говорити українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу. І ще я скажу там, у царстві тіней, що я, Майк Йогансен, був при житті і залишусь по смерті одним із кращих поетів української оновленої землі».

Цікаві факти

Михайло Гервасійович Йогансен народився 5 листопада 1895 року в Харкові. Батько був німцем, а мати походила з козацького роду зі Старобільщини. Батьки Йогансена були освіченими людьми. Гервасій Йогансен закінчив Московський університет, і хоч був за фахом істориком, але у Харкові викладав у школі німецьку мову. Мати – Ганна Федорівна Крамаревська, закінчила Першу жіночу Маріїнську гімназію у Харкові.

Сам Михайло Йогансен свої непересічні здібності почав проявляти дуже рано. Із дев'яти років писав вірші німецькою і російською мовами, влаштовував літературні та філософські диспути серед однолітків. Навчався Михайло у Третій харківській гімназії, де викладав його батько. «Бувши в гімназії, не пив, не курив і не знав жінок»,- так опише Йогансен у властивій йому манері цей час.

Вже у 14 років Йогансен почав підробляти як репетитор. У нього брав уроки майбутній відомий літературознавець Ієремія Айзеншток.

Вищу освіту Йогансен пішов здобувати на історико-філологічному факультеті Харківського університету.

Майк Йогансен вказав в анкеті, що розмовляє німецькою, українською і польською, перекладає із них. Читає всіма слов'янськими мовами, а також німецькою, французькою та англійською. Плюс – давньогрецька і латина.

«Почав писати вкраїнською мовою під впливом учителів школи ім. Грінченка в Харкові»,- згадував Йогансен. У цій гімназії викладали Олекса Синявський, Микола Сулима, Олександр Попов, Христина Алчевська.

У 1923-му утворюється творча спілка «Гарт». Майк був серед її засновників і входив до основного складу організації. Після розколу в «Гарті» став на бік Миколи Хвильового. Так у січні 1926 року у Харкові виникла ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури. Саме її чи не першою серед творчих спілок так люто розгромили сталінські каральні органи.

Створив «Техно-мистецьку групу А»(1928-1931) і разом з колегами випускав «УЖ» (Універсальний журнал), гаслом якого було: «Немає в світі такої речі, про яку не можна цікаво розповісти».

Йогансен і його блискуче творче оточення не могли не помічати, як швидко зникає ілюзія свободи і наступає тоталітарний морок. Щоб розвіятися від похмурих думок, Йогансен часто їздив на полювання у ... Швейцарію, таку назву мало село під Харковом.

18 серпня 1937 року НКВС прийшло у будинок «Слово», де жили усі літератори, й арештувало Майка Йогансена. Він мешкав у квартирі №12.

До Йогансена застосовували усі характерні для радянських каральних органів ЧК-ГПУ-НКВС методи вибивання зізнань. Однак усі «спільники по антирадянській діяльності», про яких «свідчив» Йогансен, уже відбували покарання. У справі зазначається, що «Йогансена завербував Епік». А Григорій Епік із 1934 року вже відбував покарання на Соловках.

26 жовтня 1937 «високий радянський суд» засудив Майка Йогансена до вищої кари – розстрілу.

Вирок був виконаний 27 жовтня 1937 року в Києві. Дослідники сходяться на думці, що тіло Йогансена, як інших страчених сталінським режимом невинних людей, було таємно поховане у Биківнянському лісі.

Вісім порад від Майка Йогансена молодим письменникам

• У прозі не можна піддаватися емоціям, це – для поетів.
• Не варто переповідати історію так, як ти її прочитав, побачив чи почув.
• Твір треба ретельно «вибудовувати», розробляти, наче інженерну конструкцію.
• Звичні для читачів процеси варто описувати незвичним чином, аби читач відчув «оновлення». Нікому не цікаво, що персонаж «закурив», але цікавіше, коли він «дістав циліндричний білий предмет, підпалив його і відчув задоволення».
• Оповідання – ті ж шахи. І треба виграти у читача наосліп, але так, аби сам читач лишився задоволеним.
• Часто оповідання варто почати з кінця. Придумайте цікавий фінал твору, а потім поступово «розплутувати» його.
• Поезія – справа темна, навчити поезії не можна.
• Вдалим прийомом у творі може бути «оманливий» сюжет. Наприклад, читач весь твір чекає, що детектив почне розслідування вбивства, але цього так і не відбувається.