«Ой, хто, хто Миколая любить»: до Дня Святого Миколая

Час летить, і змінюється світ. Одне незмінне – віра в справжнє диво.

Пора казкова в грудні настає: до дітлахів приходить Миколай, Дарує всім слухняним подарунки, А неслухняним – різки! Й лишає морозцем на вікнах візерунки.

Святий Миколай — це християнський святий, добрий, милосердний чудотворець. Віін став улюбленим дитячим персонажем, що приносить подарунки в ніч на 6 грудня. Діти пишуть йому листи, розповідаючи про свої добрі та погані вчинки протягом року і просять про подарунки.

Згідно з легендою, Миколай був настільки щедрим, що після смерті батьків продав свій маєток і роздав гроші бідним, ставши після цього священником. В Україні існує традиція, за якою в ніч на 6 грудня Святий Миколай приносить дітям подарунки, залишаючи їх під подушкою або в черевичках. Діти можуть написати Миколаєві листа, розповівши про свою поведінку протягом року, щоб отримати подарунок, або ж знайти під подушкою різочку, якщо були неслухняними.

Літературний конкурс «Розкажу Миколаю, про що я читаю»

«Ой, хто, хто Миколая любить, Ой, хто, хто Миколаю служить» - виринає з пам'яті мелодія української народної пісні, звучить у серцях і малих, і великих. Всі чекають Миколая!

4 грудня, у переддень свята Миколая, юні читачі бібліотек міста зібралися на щорічний літературний конкурс «Розкажу Миколаю, про що я читаю». Цей конкурс – подвійне свято для дітей-конкурсантів. Всі в очікуванні чарівної ночі, тому заздалегідь вивчили вірші і готові до виступів.

Відчиняємо двері бібліотеки-філії по роботі з дітьми і потрапляємо у біле царство сніжинок! Бібліотечна атмосфера огортає, заворожує і захоплює у вир свята, радості і снігової заметілі!

Зачарованими очима роздивлялися діти та й дорослі, що з ними прийшли, оформлення зали. Сотні неймовірної краси сніжинок заполонили зал і, здається, кожного підбадьорюють. Яскраві ялиночки викликають радість і посмішку.

Захід розпочався зустріччю зими - «Снігова метелиця» запорошила все сріблястим снігом, діти підспівували та підтанцьовували під чарівну мелодію зими.

Ось і мить виступів! У такому доброму настрої розпочалася декламація віршів фіналістів. Учасники конкурсу дуже старалися, кожен виступ отримував сердечні оплески і найщиріші схвалення дорослих. А інакше й не могло бути, адже кожне виконання вірша було одночасно і подаруноком Святому Миколаю, і проханням.

«Святий отче, Миколай! Мою хату не минай! Подаруй мені потіху І торбину, повну сміху, І здоров'я для родини, Красну долю для Вкраїни!»

Діти читали вірші! Читали натхненно, хто голосніше, хто тихіше, але дуже проникливо та душевно. І зовсім не дитячі бажання зривалися з дитячих вуст: про мир, про світло і тепло, про небо чисте без ракет, про супер-силу для воїнів ЗСУ, про те, щоб повернулись всі живими, і щоб навіки згинула війна. Звичайно, були і дитячі бажання-прохання! Як без них! Тож смуток з радістю перегукувалися під час виступів фіналістів.

Всі учасники конкурсу отримали нагороди – грамоти, медаль «Сніжинка радості» і, звісно, солодкий подарунок.

Але свято цим не закінчилось. Учасники презентували свої ексклюзивні сніжинки, з яких сформувалася «Диво-заметіль» і понеслась вона світом роздавати добрі справи, що закодовані у кожному сніговому кришталику. Несіть, сніжинки, добро в усі куточки, адже у цей день щастя і радість має прийти до всіх!

Діти співали, жартували, грали так, як це вміють робити тільки діти! На завершення заходу для бажаючих відбулася зимова фотосесія.

Радість, усмішка, добро, щирість – такими були головні емоції конкурсу.

Було білосніжно! Було казково! Було святково! Все було в очікуванні дива!

Гарного вам Миколая, діти! Нехай він принесе вам все, про що ви просили у своїх листах! А нашій Україні - справедливий мир!