|
Чи це сон? Чи це світ, який назавжди змінить серця героїв цієї чарівної книжки?
Казка сплітає вигадку з реальністю: у ній звучить колискова, яку написала Олена Пчілка, світиться гасова лампа, що приховує майбутнє, та приходять листи від дядька з далекого вигнання. Тож «Мишолосіє» Ольги Вовк — це історія про ніч, у яку звичайні діти раптом стають мандрівниками між світами, а лісова галявина відкриває двері до таємного королівства ельфів. Леся й Михайлик ще не знають, що їхні дитячі ігри колись проростуть у поезію, музику й великі відкриття. Поки що вони лише бережуть свою дружбу, свій човник на озері й прапор Мишолосія — маленької країни, де живе уява. Та одного разу зоряний пил падає просто на їхню галявину, і серед лілеї народжується світ, у якому кожна квітка має серце, кожна мрія — крила, а кожна дитина — свою Музу.
«Пил покрив озеро, на якому діти любили гратися, навіть їхній кораблик став золотавого відтінку. Але наскільки фантастично було, коли скрізь, просто на їхніх очах, почали виростати лілеї. Жовті та білі бутони виринали з-під землі, кожна пелюстка розкривалися, немов у танці. На небі з'явилося мільйон спалахів, ніби зорі спускалися з нього і перетворювалися на маленьких ельфів, які мерщій кидались шукати свою квітку, адже ельф, який не знаходив своєї лілеї, міг загинути». Разом із новими друзями діти вирушають у нічну пригоду, рятують маленького ельфа, зустрічають загадкового Променя, знаходять вихід із підземного царства пана Оха й дізнаються, що справжні скарби — це не золото, а любов, сміливість і здатність мріяти. Але чи вистачить їм сили зберегти цей чарівний світ, коли зникне один із ельфів і разом із ним може згаснути чиясь мрія? Це казка про світло дитинства, про силу серця і про ті перші кроки, з яких починається велика дорога Лесі Українки — дорога слова, натхнення і віри в диво, що завжди живе поруч із нами.
Для молодшого шкільного віку.
Ольга Вовк. Мишолосіє. – Л.: СПОЛОМ, 2025
|