Міхаель Енде сучасним дітям: до 95-річчя письменника

«Я пишу свої історії для дитини, яка живе у мені,

і у кожному із вас...» Міхаель Енде

Міхаель Андреас Гельмут Енде - німецький письменник, автор понад 30 книг, більшість з яких – для дітей. «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» - перша й найулюбленіша книжка письменника, а найбільш відомий його роман - «Нескінченна історія». В творах М. Енде провідним лейтмотивом звучить засудження агресії, а толерантність і взаєморозуміння утверджується.

Дитячі роки майбутнього письменника припали на непрості часи не лише для Німеччині, а й для багатьох країн світу – події Другої світової війни. Можливо, саме з цих дитячих та юнацьких враженнях беруть початок такі життєві цінності Міхаель Енде, як засудження війни і нетерпимості до інших культур і народів, утвердження взаєморозуміння, поваги до людини, дружба, взаємодопомога, повага до інших, любов до батьківщини, кохання. А ще в романах Міхаеля Енде осмислюються поняття «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «милосердя» і «байдужість». У своїх творах Міхаель Енде бореться проти расизму, ксенофобії, нацизму, захищаючи толерантність, гуманізм і мир на землі. (Якщо тобі не зрозумілі деякі поняття, що тут перераховуються, то звертайся до словничка, який міститься у статті нижче!) Саме ці ідеї так близькі і зрозумілі сьогоднішнім українським дітям і дітям усіх демократичних країн.

Тож читаймо казкові твори Міхаеля Енде та зростаймо справжніми громадянами європейської спільноти!

Про письменника

Народився Міхаель Енде 12 листопада 1929 року у містечку Гарміш-Партенкірхен в родині художника-сюрреаліста і скульптора Едгара Карла Енде і фізіотерапевта Луїзи Енде.

У 1936 р. його батько підпадає під заборону творити як «художник дегенеративного напряму мистецтва». Матері Луїзі вдається закінчити курси з основ лікувальної гімнастики, що згодом допомагає їй утримувати сім'ю. Однак у сім'ї постійно спалахують конфлікти між батьками, і Міхаель це дуже важко сприймає. Школа ще дужче гнітить хлопчика: він відчуває відразу до навчання, вчителів, які насаджують дидактичні методи виховання. Розраду знаходить у друзях: один із них, Віллі, син купця, став прототипом Бастіана у «Нескінченній історії».

Після закінчення початкової школи з 1940 р. навчається в гуманітарній гімназії Максиміліана в Мюнхені (1996 р. вона була перейменована на «Гімназію ім. Міхаеля Енде»), де йому знову ж таки не щастить із навчанням: його залишають на другий рік. Але у 1943 р. учнів евакуювали через бомбардування і відправили до місця для переховування дітей. Там він ближче познайомився і навіть зав'язав дружбу зі своїм однокласником, відмінником Матіасом (хоча навчаючись разом у гімназії, хлопці один одного дуже недолюблювали), який захоплюється читанням Шіллера, Новаліса і Гьольдерліна; класичною музикою, мистецтвом і театром.

Під впливом нового друга Міхаель починає писати вірші. Його перший вірш – «Молитва Апокаліпсису», у якому відображені жахи війни. У 1945 р. юнак отримує припис про його призов до армії. Відтак дезертирує і долучається до організації «За свободу Баварії». Згодом знову зустрічається з другом Матіасом, співає в хорі. Коло друзів-інтелектуалів зростає. 1947-1948 закінчує школу Вальдорф у Штудгарті. У сімнадцять років здобуває стипендію на навчання в театральній школі (1948-1950). Разом з друзями відвідує бібліотеки, знайомиться з творами французьких екзистенціалістів.

На всю подальшу письменницьку творчість Міхаеля Енде мали великий вплив картини батька-сюрреаліста, літературні читання в товаристві Матіаса, а також вчення екзистенціаліста Жана Поля Сартра.

Газети починають публікувати вірші Міхаеля; він сам грає у театрі, сам пише п'єси. У 1951 р. йому вручають диплом актора сцени. Але невдовзі юнак залишає театральну діяльність, щоб цілковито присвятити себе літературі. Працює кінокритиком на баварському радіо.

І ось одного разу, подорожуючи по Італії на замовлення радіо, він якось ввечері натрапляє на молодече товариство, що сидить на площі королівського замку і слухає історії, які переповідає один чоловік з книжки Олександра Дюма. Ця подія, а також зустріч із однокласником, який попросив написати кілька слів до дитячої книжки з малюнками, стали визначальними для Міхаеля Енде як дитячого письменника. З-під його пера замість «кількох слів» вийшов перший роман для дітей про Джиммі-Ґудзика на 500 сторінок: «Є щось таке як перша любов. Вона завжди є якимось особливим переживанням. Маємо пізніше, можливо, важливіші, або більш доленосні любові, але перша любов таїть якесь чудо, яке більше не повториться. Ось так у мене з «Джимом-Ґудзиком». Це була моя перша книга і мій перший успіх. Я тоді писав цю історію не переслідуючи певної мети. Я нічого собі тим не обіцяв, я писав книгу просто для себе» (Zeitmagazin, November 1994).

М. Енде стає успішним всесвітньовідомим дитячим письменником, неодноразово нагороджений найвищими преміями за різні твори, серед яких особливе місце посідають «Момо» (1972) та «Нескінченна історія» (1979). Сьогодні твори Енде перекладено більш ніж на 40 мов і вийшли загальним тиражем понад 20 мільйонів примірників.

28 серпня 1994 р. письменник помер у Штудгарті через важку хворобу. Як і заповідав сам автор, на його похороні звучала музика Моцарта, Глюка, а хор Державного театру виконав заключний акт з опери «Goggolori», до якої він написав і лібретто, і музику.

Факти з біографії письменника

• Помер 28 серпня 1995 у віці 65 років від раку шлунка, похований на цвинтарі Вальдфрідгоф. Як і заповідав сам автор, на його похороні звучала музика Моцарта, Глюка, а хор Державного театру виконав заключний акт з опери «Goggolori», до якої він написав і лібретто, і музику.
• Роман «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» автор спочатку написав як сценарій для вистави й подав його на розгляд театральному режисерові. Сценарій було відхилено з багатьма зауваженнями та пропозиціями. Письменник переробив сценарій і знову подав до театру. І знову йому відмовили. Він переробляв і подавав сценарій дванадцять разів! Лише після такої тривалої роботи опублікував його як книжку для дітей.
• Міхаель Енде працював в театрі і навчався на курсах акторської майстерності. Його надзвичайно приваблювало театральне мистецтво. Він написав кілька п'єс. Мріяв поставити їх, саме тому намагався вникнути в цю непросту науку.
• Міхаель Енде пропрацював в театрі до 1952 року. Кілька років Енді пропрацював театральним критиком.
• Він також працював на мюнхенському радіо. Виступи, присвячені творчості німецького класика — Шиллера, мали успіх. Однак і на радіо кар'єра Енді не склалася. Світ літератури приваблював його більше.
• Перший художній твір Енді опублікував в 1960 році, це був його роман «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». Саме цим твором увірвався Міхаель Енде у світ дитячої літератури, увірвався стрімко і відразу ж завоював популярність серед читачів.
• Міхаель Енде написав понад 30 книг, більшість з яких – для дітей.

Що читати Міхаеля Енде

Словничок

• Расизм - це переконання у нерівності людей залежно від їхньої расової приналежності, що часто призводить до дискримінації та винищення осіб іншої раси.
• Ксенофобія - це страх або ворожість до іноземців або чужоземців, що може призводити до відчуження та обмеження прав і можливостей інших культур." 
• Расизм - це переконання у нерівності людей залежно від їхньої расової приналежності, що часто призводить до дискримінації та винищення осіб іншої раси.
• Ксенофобія - це страх або ворожість до іноземців або чужоземців, що може призводити до відчуження та обмеження прав і можливостей інших культур.
• Нацизм - ідеологія, що базується на вірі у расову чистоту та перевагу певної раси над іншими, яка виникає часто у формі агресії та фашистських поглядів.
• Толерантність - це уміння приймати різноманітність, повага до інших поглядів, культур та релігій.
• Гуманізм - це пріоритет людських потреб, прав і гідності, врахування та підтримка гуманітарних цінностей.
• Мир на землі - ідея співіснування у гармонії та взаєморозумінні, забезпечення стабільності й розвитку для всіх.