«Життя, присвячене свободі»: тематична викладка-шана до 116 річниці з дня народження С. Бандери

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   

2_1_2025_8«Життя треба прожити так, щоб після твоєї смерті москалі боялися тебе декілька поколінь» С. Бандера

„Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі й хліб. Якщо народ обирає Свободу — він матиме Хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний." С. Бандера

1 січня - день народження Степана Бандери. "Того Степана Бандери, який був, є і залишатиметься беззаперечним символом національно-визвольної боротьби. Того Бандери, ідеї та дороговкази якого, під сучасну пору, актуальні, як ніколи. Того Бандери, під прапором якого йдуть у бій українські воїни і якого панічно бояться вороги. Того Бандери, який об'єднав націю і передрік розпад кремлівської «тюрми народів».

"...ми перейшли від формалістики до справжньої епохи Бандери в Україні, яка гартується у вогні війни і яка набуде свого повномасштабного розвою після великої Української перемоги!" Олег Вітвіцький.

Цікаво знати

  • Прізвище «Бандера» – іспанського походження й означає «прапор», «стяг».
  • Степан Бандера народився в сім'ї греко-католицького священика 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, зараз Івано-Франківська область.
  • Маленького Степана навчали вдома запрошені вчителі. Школи в селах не працювали. До того ж, майбутній провідник ОУН страждав від ревматизму суглобів. Ось що він сам писав: «Навчання в обсягу народньої школи я дістав у домі батьків, разом з сестрами й братами, користаючи з несистематичної допомоги домашніх учительок» .
  • Степан готував себе до боротьби за України змалечку: багато молився, обливався крижаною водою на морозі, таємно від батьків бив себе ланцюгом і проколював шкіру голками – це «вправи», що мали його підготувати до поліцейських тортур.
  • Коли хлопцеві виповнилось 10 років він вступив до Стрийської гімназії. Через 4 роки навчання Бандера вже сам читав лекції іншим гімназистам.
  • Хвороба суглобів стала перепоною для вступу Степана в «Пласт». Але в 13 років він потрапив до організації, хоч і з третьої спроби. Степан зарекомендував себе як витривалий спортсмен, у вільний час співав у хорі, грав на мандоліні й гітарі, захоплювався грою в шахи. Хлопець був категорично проти паління й випивки. Перші псевдоніми Бандери – Сірий, Лис і Баба.
  • У 1928 році Степан приїздить до Львова на навчання в Політехніці в агрономічному відділенні. Паралельно вступає в підпілля ОУН. Навчання скоро перестає бути пріоритетом для Бандери, – він навіть диплом не отримав. Натомість його повністю поглинає національно-патріотична робота.
  • Степан займався просвітництвом: їздив від товариства «Просвіта» в села Львівщини із лекціями. Розвивався у спорті: мав успіхи в легкій атлетиці, плаванні, лижах, баскетболі.
  • В цей же час молодий Бандера виконував завдання для Української військової організації – поширював підпільні видання і був зв'язковим. А коли на початку 1929 року створили ОУН – вступив негайно. Але для цього «дописав» собі в паспорті рік – в організацію брали лише від 21 року. Попри молодий вік, дуже хутко став впливовим і шанованим лідером ОУН. Боровся з польським режимом за допомогою нальотів на урядові установи. Одна з головний цілей ОУН на той час – переконати українців, що вони можуть чинити опір, вселити революційний дух. У цьому допомагала нелегальна література, яку таємно друкували ОУНівці. Ну а сам Бандера став блискучим агітатором.
  • Незабаром Бандера став «гетьманом підпілля»: організував чимало глибоко законспірованих озброєних груп, готував народні маси до озброєної боротьби, створив культ борців за свободу Україну. З його ініціативи на могилах січових стрільців ставили пам'ятники і хрести, справляли поминальні служби, несли квіти. І саме він взяв курс на масовість націоналістичного руху.
  • У 1933 році під проводом Бандери пройшла акція з гаслом «Вимагаємо українських шкіл! Геть польських учителів!» Учні нищили польські прапори й герби, не відповідали педагогам польською мовою, говорили вчителям, аби ті «забирались до Польщі». У шкільній акції взяли участь десятки тисяч дітей. Згодом вони поповнили лави ОУН і УПА.
  • Давав відсіч радянському терору і мстився за Голодомор. Бандера пояснював мету боротьби проти більшовиків: «ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність. ... Більшовизм методами фізичного знищення бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ДПУ, знищенням голодом мільйонів людей і постійними засланнями до Сибіру, на Соловки».
  • «Я сидів у в'язницях «Свєнти Кшиж» коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Берестю над Бугом до половини вересня 1939 року. П'ять і чверть року я просидів у найтяжчих в'язницях Польщі, з того більшу частину — в суворій ізоляції. За той час провів три голодівки — по 9, 13 і 16 днів. Одну з них спільно з іншими українськими політичними в'язнями, а дві — індивідуально, у Львові й Бересті».
  • 30 червня 1941 року Організація українських націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою проголосила Акт відновлення Української Держави. Історична подія сталась у Львові, на балконі палацу Любомирських на площі Ринок, 10. Нацисти обурились. Степана Андрійовича арештували і вимагали відкликати Акт – із незалежністю України Гітлер аж ніяк не погоджувався!
  • Бандеру відправили в німецький концтабір «Заксенгавзен», а в Україні тривали арешти українських націоналістів. У липні 1941 року влада німецьких окупантів оголосила про остаточну заборону діяльності українських організацій. Практично до завершення Другої світової війни Бандеру протримали в ув'язненні.
  • Сім'ю Бандери вбили нацисти, а сестер катували в радянських таборах. Батько Степана Бандери загинув від більшовицької кулі: отця Андрія розстріляли в липня 1941 року. Бандера намагався вивезти батька та сестер із радянської окупації, проте тато відправив синові записку: «Від втечі з краю відмовляюся, народ залишити не можу». Сестер відправили в радянські табори.
  • Брати Степана – Василь та Олекса, полягли в концентраційному таборі Аушвіц у липні 1942 року. Свідки розповіли: «Василя обсипали вапном, били до непритомности і кидали в бочку з водою, щоб він відійшов, а потім знову це кількакратно повторяли». Згодом нацисти ввели Василеві смертельну ін'єкцію. Брата Олексу також піддали смертельним тортурам.
  • У 1950-х Степана Бандеру вчергове обрали провідником ОУН. Відреагував у своєму стилі: «Дякую! Смертний вирок приймаю». Радянські спецслужби здійснювали на нього замахи один за одним, але невдалі.
  • У 1959 році Степан Андрійович розповідав: «Повідомили мене із служби безпеки, що буде атентат, але це не вперше. Застерігають мене як малу дитину, пригадують мені. Але коли, і хто, і де, і в який спосіб — все під знаком запитання. Цього разу дуже серйозно попереджували, і я вчора зробив несподіванку, покликав усіх хлопців із друкарні на вулицю, щоби продемонструвати свою присутність».
  • Бандера відмовився від охорони. ­А вже наступного дня агент Богдан Сташинський застрелив борця за українську незалежність із пістолета. Цей пістолет був наповнений отруйним газом.

Що читати про Степана Бандеру

2_1_2025_4"Степан Бандера. Родина та його соратники"

Степанові Бандері судилося стати видатною постаттю XX століття. Його ім'ям тепер називають державні та громадські заклади, вулиці населених пунктів. Про нього складено сотні пісень, видано тисячі книг. Його теоретична спадщина прискіпливо досліджується науковцями. Політичні гасла, проголошені Степаном Бандерою, є актуальними й сьогодні.

Менше відомо про родину Бандер, членами якої були яскраві особистості, громадські й політичні діячі, провідні науковці, священники й журналісти, педагоги й інженери, лікарі й митці. Доля розкидала їх по світу – у США, Канаду, Німеччину. Єднають їх не тільки батьківські корені, але й палкий патріотизм та прагнення вибороти омріяну й багатостраждальну САМОСТІЙНІСТЬ УКРАЇНИ.

«Степан Бандера. Людина і міф» Галина Гордасевич

2_2025_1Пропонована читачам документальна розвідка знайомить з біографією видатного провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери на підставі зібраних і опрацьованих автором українських і закордонних джерел. Доповнена низкою документів і публіцистичних статей, присячених цій довго замовчуваній постаті в історії українського державотворення. Для широкого кола читачів.

2_2025_3«Степан Бандера» Роман Офіцинський

Степан Бандера (1909–1959) — непересічна історична постать. Його життя й діяльність донині викликають небуденний розголос серед масової авдиторії та заповзяті політичні й наукові дискусії в багатьох країнах. Його іменем означують справді українське. Бандерівцями шовіністи називають українських патріотів, а українську мову — бандерівською. Виправдовуючи військове вторгнення в Україну 2014-го, а потім і повномасштабну навалу 2022-го, російський диктатор зробив Степана Бандеру ледь не головним доказом загрози національній безпеці РФ. Адже той не тільки фанатично вірив у повноцінне державне відродження поневоленої рідної нації, а й став символом руху опору будь-яким зайдам і насамперед московським.

2_2025_4«Степан Бандера: Міфологія української свободи» Ігор Загребельний

Бандеру називають не просто Провідником ОУН, але й Провідником української нації. Наскільки це правомірно? Чи дійсно Степан Бандера був Провідником усієї української нації у роки свого життя і чи варто називати його так сьогодні? Не поспішаймо з відповіддю

«Степан Бандера. Провідник української ідеї» Микола Посівнич

2_1_2025_3Що робить Степана Бандеру Символом українського визвольного руху? Чому його, в'язня гітлерівських концтаборів, з деяких трибун називають ворогом, а ми — Провідником і героєм? Щоб зрозуміти це, варто подолати стереотипи, які утвердилися в суспільстві завдяки потужній багаторічній радянській пропаганді. Базуючись на достовірних фактах, цікавих і невідомих широкому загалу матеріалах, автор розповідає про життя лідера ОУН без штучно створених міфів: які погляди він мав, якими ідеалами керувався і, зрештою, якою був людиною.

Для широкого кола читачів. Усіх, хто, занурившись у життєву атмосферу покоління, яке виборювало незалежність України в середині ХХ століття, прагне сформувати власне ставлення до його героїв.

«Убивство у Мюнхені. По червоному сліду» Сергій Плохій

2_2025_2_2Новий твір Сергія Плохія засновано на архівних матеріалах та протоколах суду. Він розповідає про одного із найвідоміших агентів КДБ, вбивцю Степана Бандери і Лева Ребета, Богдана Сташинського. Детально і вичерпано описано день, коли був убитий провідник ОУН, і слідство, що велося після події. Автор пропонує новий погляд на долю Сташинського, чия історія є головною у цьому творі.

Це драма людини, яку держава змусила зрадити власну сім'ю, народ, навчила вбивати співвітчизників. Переконавши себе в тому, що служить вищій меті, Сташинський піднявся на вершину кілерської ієрархії, здобув визнання на найвищому рівні, але повстав проти держави, яка контролювала його протягом усього життя.

2_2025_9«Вбивство Степана Бандери»

15 жовтня 1959 року світ облетіла жахлива звістка: загинув Провідник ОУН Степан Бандера. Таємниця його смерті тривала майже два роки, аж поки вбивця Богдан Сташинський, рятуючись від своїх господарів із КДБ, втік із Москви до Західної Німеччини й добровільно віддався до рук правосуддя.

Сім днів тривав процес над Сташинським; сім днів суд поступово й скрупульозно розкручував потаємні кадебістські пружини підготовки вбивства, історію падіння галицького хлопця, якого Москва використала як своє знаряддя; сім днів тривав суд над червоною Москвою»

"З москалями нема спільної мови", Степан Бандера

2_2025_10Книга «З москалями нема спільної мови» Степана Бандери видавництва «Крила» є збіркою ідей, поглядів і тез, які були викладені видатним діячем українського націоналістичного руху. Це праця, в якій автор аналізує історичні, політичні та соціальні обставини, що формували відносини між українцями та росіянами, підкреслюючи неможливість досягнення компромісу через глибокі культурні та ідеологічні розбіжності.

У цьому тексті автор викладає своє бачення шляхів боротьби за незалежність України, акцентує увагу на важливості ідеологічної єдності та національної свідомості, а також розвінчує міфи про можливість мирного співіснування в умовах імперської політики Росії. Книга побудована на аналізі конкретних історичних подій та практичних висновках, які були актуальні для тогочасного українського визвольного руху.

Жанр — політико-ідеологічний трактат, ідеологічна література. Вона буде цікава історикам, політичним аналітикам, дослідникам визвольного руху та всім, хто цікавиться питаннями української історії та національної ідентичності.

Книга навчає критично осмислювати історію, аналізувати минуле та брати на озброєння досвід для сучасної боротьби за незалежність.

 

Знайомтесь: книжка!

«Тепер, або ніколи, Рікко» Майкен Нюлунд

rikkoУ Рікки знову ціла купа проблем. Ненависна їй однокласниця Ґітте теж закохана в Джіммі і,

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу

Останні новини

«Великдень разом з бібліотекою»: Етноподорож

1Впродовж тижня напередодні Великодня наші друзі, завітавши до бібліотеки, ставали учасниками етноподорожі «Великдень разом з бібліотекою»:

Детальніше...
«Диво калинове» Дмитра Білоуса: до 105-річчя від Дня народження поета

16_04_2025_1«Диво калинове», «Чари барвінкові», «За Україну молюся!» Ці книги – мудрий батьківський заповіт Дмитра Білоуса майбутнім поколінням любити і шанувати рідну мову,

Детальніше...
Щира подяка за подаровані книги

7_04_2025_1Книги живуть, коли вони в руках читача!

Детальніше...