«Життя, присвячене свободі»: тематична викладка-шана до 116 річниці з дня народження С. Бандери

«Життя треба прожити так, щоб після твоєї смерті москалі боялися тебе декілька поколінь» С. Бандера

„Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі й хліб. Якщо народ обирає Свободу — він матиме Хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний." С. Бандера

1 січня - день народження Степана Бандери. "Того Степана Бандери, який був, є і залишатиметься беззаперечним символом національно-визвольної боротьби. Того Бандери, ідеї та дороговкази якого, під сучасну пору, актуальні, як ніколи. Того Бандери, під прапором якого йдуть у бій українські воїни і якого панічно бояться вороги. Того Бандери, який об'єднав націю і передрік розпад кремлівської «тюрми народів».

"...ми перейшли від формалістики до справжньої епохи Бандери в Україні, яка гартується у вогні війни і яка набуде свого повномасштабного розвою після великої Української перемоги!" Олег Вітвіцький.

Цікаво знати

• Прізвище «Бандера» – іспанського походження й означає «прапор», «стяг».
• Степан Бандера народився в сім'ї греко-католицького священика 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, зараз Івано-Франківська область.
• Маленького Степана навчали вдома запрошені вчителі. Школи в селах не працювали. До того ж, майбутній провідник ОУН страждав від ревматизму суглобів. Ось що він сам писав: «Навчання в обсягу народньої школи я дістав у домі батьків, разом з сестрами й братами, користаючи з несистематичної допомоги домашніх учительок» .
• Степан готував себе до боротьби за України змалечку: багато молився, обливався крижаною водою на морозі, таємно від батьків бив себе ланцюгом і проколював шкіру голками – це «вправи», що мали його підготувати до поліцейських тортур.
• Коли хлопцеві виповнилось 10 років він вступив до Стрийської гімназії. Через 4 роки навчання Бандера вже сам читав лекції іншим гімназистам.
• Хвороба суглобів стала перепоною для вступу Степана в «Пласт». Але в 13 років він потрапив до організації, хоч і з третьої спроби. Степан зарекомендував себе як витривалий спортсмен, у вільний час співав у хорі, грав на мандоліні й гітарі, захоплювався грою в шахи. Хлопець був категорично проти паління й випивки. Перші псевдоніми Бандери – Сірий, Лис і Баба.
• У 1928 році Степан приїздить до Львова на навчання в Політехніці в агрономічному відділенні. Паралельно вступає в підпілля ОУН. Навчання скоро перестає бути пріоритетом для Бандери, – він навіть диплом не отримав. Натомість його повністю поглинає національно-патріотична робота.
• Степан займався просвітництвом: їздив від товариства «Просвіта» в села Львівщини із лекціями. Розвивався у спорті: мав успіхи в легкій атлетиці, плаванні, лижах, баскетболі.
• В цей же час молодий Бандера виконував завдання для Української військової організації – поширював підпільні видання і був зв'язковим. А коли на початку 1929 року створили ОУН – вступив негайно. Але для цього «дописав» собі в паспорті рік – в організацію брали лише від 21 року. Попри молодий вік, дуже хутко став впливовим і шанованим лідером ОУН. Боровся з польським режимом за допомогою нальотів на урядові установи. Одна з головний цілей ОУН на той час – переконати українців, що вони можуть чинити опір, вселити революційний дух. У цьому допомагала нелегальна література, яку таємно друкували ОУНівці. Ну а сам Бандера став блискучим агітатором.
• Незабаром Бандера став «гетьманом підпілля»: організував чимало глибоко законспірованих озброєних груп, готував народні маси до озброєної боротьби, створив культ борців за свободу Україну. З його ініціативи на могилах січових стрільців ставили пам'ятники і хрести, справляли поминальні служби, несли квіти. І саме він взяв курс на масовість націоналістичного руху.
• У 1933 році під проводом Бандери пройшла акція з гаслом «Вимагаємо українських шкіл! Геть польських учителів!» Учні нищили польські прапори й герби, не відповідали педагогам польською мовою, говорили вчителям, аби ті «забирались до Польщі». У шкільній акції взяли участь десятки тисяч дітей. Згодом вони поповнили лави ОУН і УПА.
• Давав відсіч радянському терору і мстився за Голодомор. Бандера пояснював мету боротьби проти більшовиків: «ОУН виступає проти більшовизму тому, що це система, за допомогою якої Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність. ... Більшовизм методами фізичного знищення бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ДПУ, знищенням голодом мільйонів людей і постійними засланнями до Сибіру, на Соловки».
• «Я сидів у в'язницях «Свєнти Кшиж» коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Берестю над Бугом до половини вересня 1939 року. П'ять і чверть року я просидів у найтяжчих в'язницях Польщі, з того більшу частину — в суворій ізоляції. За той час провів три голодівки — по 9, 13 і 16 днів. Одну з них спільно з іншими українськими політичними в'язнями, а дві — індивідуально, у Львові й Бересті».
• 30 червня 1941 року Організація українських націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою проголосила Акт відновлення Української Держави. Історична подія сталась у Львові, на балконі палацу Любомирських на площі Ринок, 10. Нацисти обурились. Степана Андрійовича арештували і вимагали відкликати Акт – із незалежністю України Гітлер аж ніяк не погоджувався!
• Бандеру відправили в німецький концтабір «Заксенгавзен», а в Україні тривали арешти українських націоналістів. У липні 1941 року влада німецьких окупантів оголосила про остаточну заборону діяльності українських організацій. Практично до завершення Другої світової війни Бандеру протримали в ув'язненні.
• Сім'ю Бандери вбили нацисти, а сестер катували в радянських таборах. Батько Степана Бандери загинув від більшовицької кулі: отця Андрія розстріляли в липня 1941 року. Бандера намагався вивезти батька та сестер із радянської окупації, проте тато відправив синові записку: «Від втечі з краю відмовляюся, народ залишити не можу». Сестер відправили в радянські табори.
• Брати Степана – Василь та Олекса, полягли в концентраційному таборі Аушвіц у липні 1942 року. Свідки розповіли: «Василя обсипали вапном, били до непритомности і кидали в бочку з водою, щоб він відійшов, а потім знову це кількакратно повторяли». Згодом нацисти ввели Василеві смертельну ін'єкцію. Брата Олексу також піддали смертельним тортурам.
• У 1950-х Степана Бандеру вчергове обрали провідником ОУН. Відреагував у своєму стилі: «Дякую! Смертний вирок приймаю». Радянські спецслужби здійснювали на нього замахи один за одним, але невдалі.
• У 1959 році Степан Андрійович розповідав: «Повідомили мене із служби безпеки, що буде атентат, але це не вперше. Застерігають мене як малу дитину, пригадують мені. Але коли, і хто, і де, і в який спосіб — все під знаком запитання. Цього разу дуже серйозно попереджували, і я вчора зробив несподіванку, покликав усіх хлопців із друкарні на вулицю, щоби продемонструвати свою присутність».
• Бандера відмовився від охорони. ­А вже наступного дня агент Богдан Сташинський застрелив борця за українську незалежність із пістолета. Цей пістолет був наповнений отруйним газом.

Що читати про Степана Бандеру