Вірші про літо
|
Автор: Дніпрова Чайка
|
Під самого Купала
Забувши сум і страх,
Ми папороть шукати
Ходімо по лісах.
Нехай і вовкулаки
Нам виють з-під кущів,
Нехай відьми, чортяки
Летять наперестрів,
Нехай в болото манять
Нас гроші вогняні —
Ми папороть шукаєм —
Вони нам не страшні!
Нехай слизька дорога,
І ніч, хоч в око стрель,
Нехай над головою
Чортів — що лиш мель-мель!
Нехай вони регочуть,
Лякають нас вогнем,
Хай роблять, що лиш хочуть, —
По папороть ми йдем.
Як страшно в самотині!
Ми ж руки подамо
І вдвох хутчій ту квітку
У нетрях знайдемо.
Обіруч разом квітку
Додому понесем
І нею наші душі
Найперше одімкнем.
І з попелу устануть
Колишнії скарби,
Обновляться руїни,
Розсиплються горби.
Живая дума, слово
Засяє, наче день...
Та цить же, темна сило, —
По папороть ми йдем! |
Вірші про літо
|
Автор: Леся Українка
|
В час гарячий, полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.
Тиша в морі...
Ледве-ледве
Колихав в морі хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
Лине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, —
В’ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла підіймає,
І здається, що з весельця
Щире золото спадає. |
Вірші про літо
|
Автор: Василь Симоненко
|
Гей, прослала нива
Чорне полотно.
Ллється жовта злива
Сіється зерно.
Сійся-родися,
Колосом розвийся,
Засівайся, ниво,
Людям на добро!
Хай у дні яснії
Зерно пророста.
Як мої надії,
Як мої літа.
Сійся-родися,
Колосом розвийся,
Засівайся щастям,
Ниво молода! |
Вірші про літо
|
Автор: Надія Приходько
|
Плескотить ріка: тихіше...
Ситняговий дім колише.
Там по стінах — цвіт марелі,
Сяють зорі в темній стелі.
Хто живе у тихім домі?
Пташка, добре нам відома —
Заозерна чапля біла.
Із тонких мережив крила.
А у чаплі — чапленята,
Вклались спати серед хати.
Плескотить ріка: тихіше...
Ситняговий дім колише.
Бродить місяць у дозорі.
Роси висіяв прозорі.
Не дрімає чапля-мати.
Треба чаплі чатувати
Чапленяток від лисиці.
Від хитрющої куниці.
Комиші шумлять шовково.
Шепче річка колискову.
Та в тривозі чапля-мати...
Ні на мить не кине хати. |
В серпня місяця в господі...
|
Вірші про літо
|
Автор: Тамара Коломієць
|
В серпня місяця в господі
Дозріва плодів багато,
І на полі, і в городі
Спробуй все оте зібрати!
Тож на ниві урожайній,
Де валками хліб кладеться,
Він жнивує на комбайні,
Хоч усе ще серпнем зветься! |
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 Наступна > Кінець >> |
Сторінка 4 з 8 |
Powered by Joomla!1.5 Multicategories
|