Вірші про літо

Боже Великий, Єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас усіх просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

Слава Вкраїні,

Любій Отчині

Слава довіку однині.

Єдність і згода,

Право й свобода —

Доля найкраща народу.

Гніту владики

Край наш великий

Знати не буде вовіки.

Люд роботящий,

Всюди трудящий,

Знатиме роки найкращі.

Працю і зброю

Ми за собою

Маєм, щоб стати до бою.

Єдність і згода,

Право й свобода —

Доля найкраща народа.

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді ім’ям твоїм радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім’ям благословляю,

І проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоби небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім’ям вмираю

І в твоєму імені живу!

У мене є одне кохання,

Котре не зраджу я вовік;

Росло воно не день, не рік,

А і зо мною виростало

І квіткою рясною стало...

Не одцвіте моє кохання,

А буде в серці до сконання.

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без батьківщини.