Вірші про весну

Мати

Вірші про весну
Автор: Іван Гнатюк   

Мама і донькаЯ прокидаюся рано —

Й зразу, хоч ще не встаю,

Тільки спросоння погляну,

Бачу матусю свою.

Мати — досвітня пташинка,

Здосвітку віч не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене.

Мати — то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне,

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

 

Лебеді материнства

Вірші про весну
Автор: Василь Симоненко   

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 

Учіться триматись в сідлі

Вірші про весну
Автор: Володимир Орлов   

Несеться із далечі

Кінь бойовий.

Він мчався крізь роки.

Грозу, буревій.

Він чесно і вірно

Хоробрим служив, —

Від наших дідів

До батьків прилетів.

Несеться рисак —

І дивується світ:

Вогонь чарівний

У коня з-під копит.

Дзвінкою луною

Він небо потряс.

Сьогодні той кінь

Добігає до нас.

Позначивши слід

За собою вогнем,

Зметнулась ракета

Казковим конем.

Герої вчорашніх

Міжзоряних трас

З надією дивляться

Нині на нас.

Ми чуємо поклик

Могутній щодня:

«Скоріше, скоріше

Сідлайте коня!

Щоб гордо й крилато

Прожить на землі,

Учітеся, друзі,

Триматись в сідлі!»

 

Ранок

Вірші про весну
Автор: Анатолій Костецький   

Весняний ранокСміється поле, річка, ліс,

Сміються гілочки беріз,

Птахи сміються і луги,

Сміються квіти навкруги.

Ставок, що цілу ніч мовчав,

І той сміятися почав.

Лататтям легко лопотить

І каченяток веселить.

Я швидко скочив до вікна

Поглянуть, що за дивина?

Аж бачу у віконце —

Надворі сходить сонце.

 

Канікули

Вірші про весну
Автор: Анатолій Костецький   

Канікули«Канікули! Канікули!

— співає все навколо

— Канікули, канікули,

канікули у школі!»

А що таке канікули?

Це — літні дні барвисті,

це час, коли нам ніколи

хоча б на мить присісти,

бо треба мчати босими

наввипередки з вітром,

з густих лісів приносити

горіхів повні відра.

Це час у річці хлюпатись,

підсмажувати спини

і зранку в лузі слухати

тонку струну бджолину...

Це час, коли за друзями

ми скучим — як ніколи,

і нам страшенно схочеться

скоріше знов до школи!

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
Сторінка 8 з 10

Powered by Joomla!1.5 Multicategories

Знайомтесь: книжка!

«Несподіване кіно» Наталія Ясіновська

nespodivane_kinoДарка й Кет не уявляють свого життя без танців.

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу