Символ державної величі: до 30-річчя Гімну України |
Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека | |||
відчуття причетності до історії та сучасності своєї держави, бажання робити все можливе, щоб ця потужна урочиста мелодія частіше звучала як в Україні, так і за її межами. Музична редакція пісні «Ще не вмерла України і слава, і воля» офіційно ухвалена Верховною Радою України 15 січня 1992 року. Народні обранці, зваживши на пропозицію тодішнього Президента України Леоніда Кучми, слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля». В центральній бібліотеці для дітей була презентована виставка "Символ державної величі", присвячена 30-річчю Гімну України. Протягом дня відвідувачі оглядали книжки про символи України, спілкувалися з бібліотекарями про історію написання пісні-гімну, про його авторів, законодавчі моменти про його використання. Довідка Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня і є одним із символів будь-якої держави, ідентифікуючи її на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях. Історія створення Державного Гімну України
Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав Цей вірш був написаний під впливом гімнів двох інших держав - Польщі та Сербії. Є перекази, що в нього на помешканні було зібрання української громади, на якім були студенти з Сербії, які заспівали свій гімн-пісню, яка йому дуже сподобалася і схвилювала його. Він, залишивши своїх гостей, в іншій кімнаті написав вірш „Ще не вмерла Україна", який того ж дня прочитав своїм гостям. А от музика на цей вірш писалася багатьма композиторами протягом багатьох років. Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині, і час від часу звучала до початку XX ст. Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П. Чубинського і М.Вербицького. На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні солоспіву хорову композицію. На тлі інших пісень духовно-патріотичного змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня «Ще не вмерла Україна» була визнана І. Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні, адже її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель. У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова першого куплету і приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького. Рукописний текст і ноти цього твору зберігаються в Науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України. Правове поле. Маємо знати!Стаття 4. Офіційне використання Державного Гімну України
Стаття 7. Правовий захист Державного Гімну України
|
«Тепер, або ніколи, Рікко» Майкен Нюлунд |
|
Детальніше... |
|
|
|