"Сила Соборності - єдність у душах": до 105 річниці Соборності України

Автор: Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека   

18_1_2024_2Сила нації в єдності!

На початку ХХ століття український народ був розділений між російською та Австро-Угорською імперіями. І в 1919 році, в умовах війни, коли на Україну нападали з усіх боків, українці зрозуміли, що їм потрібно об'єднатися. Це об'єднання стало важливим для нашого народу, адже заклало основи нашої ідентичності. А саме поняття "соборність" означає єдність у рамках однієї держави: єдність мовна, культурна, єдність у традиціях та звичаях. Як це було? 

Центральна бібліотека для дітей до 105 річниці Соборності України підготувала виставку "Сила Соборності - єдність у душах". Читачі змогли ознайомитися з історичними книжками, які розповідають про цю подію, "почути" спогади очевидців, прочитати вірші, тощо. Бібліотекарі біля виставки проводили з відвідувачами інформаційну хвилинку.

22_1_2024_1

Мовою фактів

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили й за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка",– йдеться в Універсалі Директорії УНР від 22 січня 1919 року.

  • Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об'єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об'єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.  «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».       З «Універсалу соборності»
  • Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».
  • Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.
  • У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
  • У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му.
  • Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
  • Цього дня по всьому світу, де існують організовані об'єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
  • Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам'ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об'єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.

Що згадували очевидці

18_1_2024_1

Події 22 січня 1919 року у Києві на власні очі бачили тисячі українців. Їхні спогади у невеличкій статті зібрав професор Левко Лукасевич.

Ось яким запам'ятався перший День Соборності киянам.

«– Стоїть морозний день, дерева покриті інієм. З самого ранку місто набуло урочистого вигляду.

Будинки прикрашено національними прапорами й транспарантами. На балконах вивішено килими й полотна з яскравими українськими малюнками.

З-поміж них вирізняється дім, у котрім розміщена центральна контора телеграфу та будинок київського губерніального земства. На балконах цих будинків стоять портрети й погруддя Шевченка, прибрані національними стрічками й прапорами.

Тріумфальну арку при вході з Володимирської вулиці на Софійську площу, було прикрашено зверху і з боків старовинними гербами України й Галичини. По всій площі було прибито до стовпів різні герби українських губерній та плакати.

– Із численних присутніх делегацій першими прийшли працівники залізниць із великим національним прапором, на якому було написано: "Слава українським Героям!".

Опісля почали приходити делегації від окремих міністерств та інших установ, хресні ходи з усіх київських церков.»

 

Знайомтесь: книжка!

«Тепер, або ніколи, Рікко» Майкен Нюлунд

rikkoУ Рікки знову ціла купа проблем. Ненависна їй однокласниця Ґітте теж закохана в Джіммі і,

Детальніше...

Опитування №11

Що читаєш влітку?

Літературу за шкільною програмою - 24.2%
Додаткову літературу - 33.3%
Обидва варіанти - 42.4%

Всього голосів: 33
голосування за це опитування закінчилось на: 31 серп. 2019 - 00:00
Електронний каталог
Віртуальна реальність
Переможець конкурсу

Останні новини

«Геніальний флорентієць»: до 760-річчя від Дня народження Данте Аліг'єрі

30_04_2025_1«Чи чув ти про Дантове пекло колись, Про грізні його терщини? Кого засудить туди поет, Той вже там і загине» Генріх Гейне

Детальніше...
«Диво калинове» Дмитра Білоуса: до 105-річчя від Дня народження поета

16_04_2025_1«Диво калинове», «Чари барвінкові», «За Україну молюся!» Ці книги – мудрий батьківський заповіт Дмитра Білоуса майбутнім поколінням любити і шанувати рідну мову,

Детальніше...
«Великдень разом з бібліотекою»: Етноподорож

1Впродовж тижня напередодні Великодня наші друзі, завітавши до бібліотеки, ставали учасниками етноподорожі «Великдень разом з бібліотекою»:

Детальніше...