«Осяяне любов'ю до дітей »: до 85-річчя Ганни Чубач

«Ганна Чубач — сонячна, пісенна і вродлива, як її Поділля» Степан Пушик

«Вірші для юного покоління мені не пишуться, вони, як трава весною, виростають» Ганна Чубач

Загадки, скоромовки, вірші Ганни Чубач – справжнє диво! Її книжки заохочують найменшого читача до читання, до книжки, спонукають до правильної артикуляції, залучають до процесу запам'ятовування літер та віршів, збагачують малечу знаннями про навколишній світ.

Поетку удостоєно звання лауреата премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за книжки «Малюємо, читаємо, пишемо» та «Українчики ідуть!». Ганна Чубач отримала відзнаку «Золотий письменник України».

Авторка 30 поетичних збірок («Журавка» (1970), «Жниця» (1974), «Ожинові береги» (1977), «Заповіти землі» (1978), «Срібна шибка» (1980), «Святкую день» (1982), «Житня зоря» (1983), «Листя в криниці» (1984), «Літо без осені» (1986) та інших й понад 500 естрадних пісень. Багато ілюстрованих та музичних абеток.

Ріка життя Ганни Чубач

6 січня 1941 року у хліборобській сім'ї у холодний Святвечір народилася Ганна Танасівна Чубач. Село Плоске, що у Муровано-Куриловецького району Вінницької області, її мала батьківщина.

Це був страшний перший рік радянсько-німецької війни. Тато на той час уже пропав безвісти на фронті. За життя він грав на скрипці. На згадку про батька у Ганни Танасівни залишився цей музичний інструмент.

«Я до народження зосталась сиротою», — згодом написала в одному зі своїх віршів поетеса.

На окупованих німецькими загарбниками територіях усі жителі повинні були працювати на нову владу. Ходила у поле на роботу і мама малої Ганнусі, тримаючи дитину в мішку на плечах. Так дівчинка пізнавала світ. Випало їй пережити сирітське дитинство, повоєнний голод. Малою вчилась усякої роботи, допомагаючи мамі і вдома, і в полі.

Рано виявилося, що природа наділила дівчинку багатьма талантами. Мама змалку називала її родимою, тобто талановитою до чогось. Так казали на рідній поетесі Вінниччині. А талант виявився не один. Згадуючи своє дитинство, Ганна Чубач говорить не про нужду, в якій жили тоді люди, а про їхню добросердечність, тепле ставлення та щедрість до неї, про красу свого краю. «Ми жили дуже бідно, але які в нас були Великодні! Дівчата у віночках бралися за руки, я ходила у них по руках... Мене завжди чимось пригощали.

Вона з дитинства любила малювати, співати, вигадувати казки. «Спочатку я співала, — згадує поетеса, — а коли відчувала, що пісні не вистачає слів, то я складала свої». Розповідала меншим дітям казки. А ще уміла малювати, розмальовувала олівцем візерунки на полотні для рушників, які потім майстрині вишивали нитками. Про це поетеса так написала у вірші: «Натягну полотно. Олівця підстругаю. Я не вчилась ніде. Просто вмію і знаю.»

А потім було навчання у Лучинецькій середній школі, куди доводилось щодня ходити пішки 6 кілометрів. Маючи гарну пам'ять, дівчинка розвивала її ще і тому, що не було грошей, щоб купити

підручники, книжки. Тому доводилося запам'ятовувати все, про що говорили в школі учителі. І шалене бажання вчитись далі. Десятирічку Ганна Чубач закінчувала уже в Києві. Після закінчення школи Ганна Танасівна продовжувала складати вірші навіть на роботі, працюючи після закінчення товарознавчих курсів у магазині. 1961 року в газеті «Літературна Україна» було надруковано вірш

Г. Чубач «Ранок». Відтоді почалися постійні публікації у пресі. На її мелодійні вірші звернули увагу композитори. Потім Ганна Танасівна навчалась на факультеті журналістики Поліграфічного інституту ім. І. Федорова. 1970 року побачила світ «Журавка» — перша збірка поезій Г. Т. Чубач, за яку її було прийнято до Спілки письменників. На той час понад 200 поезій поетеси уже було надруковано у періодиці, частина з них стали популярними піснями.

Цікаві факти:

• Була знайома з Олесем Гончаром.
• Ганна Чубач багато подорожувала. Була в Америці, в Німеччині, на Кубі. Зустрічалася з Фіделем Кастро, його братом. Улюблене місто в Європі – Прага.
• Вона автор близько 60 книжок для дорослих і дітей, понад 500 пісень, музичної абетки «Алфавітні усмішки», композитором якої є Олександр Білаш, музичної казки «Пані Киця» та багатьох ілюстрованих оригінальних абеток.
• Її творчість занесено до світової скарбниці «Література ХХI століття». Ганна Чубач – лауреат всеукраїнських літературних премій імені Павла Усенка, Марусі Чурай, С. Гулака-Артемовського та міжнародної премії «Дружба».
• Вірші поетеси перекладено англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

Книжки, що адресовані дітям

«А на сьогодні у мене ціла бібліотека під загальною назвою «Веселі Хтосики»... Скажу більше, у дитячих віршах, загадках, скоромовках я постійно відкриваю себе. Я розповідаю своїй маленькій читацькій аудиторії чимало цікавих життєвих історій за допомогою каламбурів, приказок, прислів'їв. І в дитини з'являється бажання схопити олівця й намалювати швиденько почуте» Ганна Чубач

Книжки Ганни Чубач розвивають уяву, формують образи, виробляють концентрацію та увагу, виховують емоції та емпатію. Маленький читач завжди ідентифікують себе з головними героями, їхніми переживаннями, отже відчувають емоції та почуття, яких не можуть відчути у власному повсякденному житті.

Виховувати малечу на українських книжках - це круто!

Цінуємо своє! Читаємо своє! Відкриваємо світ через своє слово!